Значення
-
(діал.) Невеликий, часто старий та пошарпаний човен, човник.
-
(перен., розм.) Про старе, незграбне транспортне засоби (автомобіль, візок тощо).
-
(перен., розм., зневажл.) Про повільну, незграбну або неміцну людину.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. шевлюга, р. шевлюги, д. шевлюзі, з. шевлюгу, о. шевлюгою, м. шевлюзі, к. шевлюго
Походження слова (Етимологія)
Слово «шевлюга» походить від французького «cheveu» (у старій формі «chevel»), що означає «волос», а воно, своєю чергою, продовжує латинське «capillus» — «волосся, чуб». Таким чином, «шевлюга» етимологічно пов’язане з поняттям волосся. Це слово рідко вживається в сучасній українській мові, але збереглося в діалектах або історичних текстах.