виправлячка

1. Розмовна назва для виправленого варіанту тексту, документа або матеріалу, який було відредаговано, вичитано та усунуто в ньому помилки.

2. У видавничій та редакторській практиці — остаточна, чиста версія рукопису або макету, після внесення всіх корект і правок, готова до подальшого виробничого процесу (наприклад, до верстки або публікації).

Приклади:

Відсутні