Обпоєність — стан, коли хтось або щось обпіймане, оповите, огорнуте чимось (наприклад, полум’ям, світлом, туманом).
Обпоєність — у переносному значенні: стан сильного емоційного переживання, захоплення або опанування якоюсь ідеєю, почуттям.
Словник Української
Буква
Обпоєність — стан, коли хтось або щось обпіймане, оповите, огорнуте чимось (наприклад, полум’ям, світлом, туманом).
Обпоєність — у переносному значенні: стан сильного емоційного переживання, захоплення або опанування якоюсь ідеєю, почуттям.