Значення
-
Обпоєність — стан, коли хтось або щось обпіймане, оповите, огорнуте чимось (наприклад, полум’ям, світлом, туманом).
-
Обпоєність — у переносному значенні: стан сильного емоційного переживання, захоплення або опанування якоюсь ідеєю, почуттям.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обпоєність, р. обпоєності, д. обпоєності, з. обпоєність, о. обпоєністю, м. обпоєності, к. обпоєносте