1. Стосовний до давньогрецької філософської школи елеатів, що виникла в місті Елея (Південна Італія) та представниками якої були Парменід, Зенон Елейський та Мелісс Самоський; властивий цій школі, характерний для її вчення.
2. Заснований на принципах філософії елеатів, що стверджувала єдність та незмінність справжнього буття, протиставляючи його чуттєвому світові різноманіття та руху.