розпертий
[rozpɛrtɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(Про предмети, конструкції) Такий, що знаходиться в стані напруження або тиску з різних боків, розпірений, розчавлений.
-
(Перен., розм.) Наповнений чимось до відчуття тісноти або напруження; розпучений.
-
(У ботаніці) Про бруньки, пагони: Такий, що набув об’єму, готовий розпуститися; набряклий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розпертий, р. розпертого, д. розпертому, з. розпертого, о. розпертим, м. розпертім