вітер

[ʋitɛr] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Фізика) –

    Рух повітря в атмосфері, переважно в горизонтальному напрямку, що виникає внаслідок різниці атмосферного тиску.

  2. (Фізика) –

    Потік, струмінь газу, пари або пилу, що рухається з певною силою (наприклад, вітер з димаря, ракетний вітер).

  3. (Соціологія) –

    Перен. Зовнішній вплив, тенденція, потужна ідея або явище, що активно поширюються (наприклад, вітер змін, вітер історії).

  4. (Лінгвістика) –

    Розм. Пусті балачки, чутки, неперевірені відомості (наприклад, пустити вітер, ловити вітер).

  5. (Медицина) –

    Мед. Гази, що накопичуються в кишечнику; метеоризм.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. вітер, р. вітра, д. вітрові, з. вітра, о. вітром, м. вітрі, к. вітре

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

  • Віє вітер, повіває,
    Крізь свитину провіває,
    Снігом в очі дрібно сипле
    І потроху щічки щипле.
    — Та дарма, — мовля хлопчина, —
    Дошкуляє хай свитині…
    Вітру вже я не боюся
    Та й морозу не корюся!
    — Олена Пчілка
  • Без неї — ніщо ми, як порох і дим,
    розвіяний в полі вітрами
    Любіть Україну всім серцем своїм
    і всіми своїми ділами.
    — Володимир Сосюра
  • Віє вітер, повіває,
    Крізь свитину провіває,
    Снігом в очі дрібно сипле
    І потроху щічки щипле.
    — Олена Пчілка

Більше записів