Значення
-
Мешканець або уродженець степу, представник народів, що проживають у степових регіонах.
-
Вітер, що дме зі степу, зазвичай сухий, спекотний улітку та холодний зимою.
-
Рослина або тварина, типовий представник степової флори чи фауни.
-
(переносно) Людина з характерними рисами степовиків — широтою душі, вольовим характером тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. степовик, р. степовика, д. степовикові, з. степовика, о. степовиком, м. степовикові, к. степовику