степовик

1. Мешканець або уродженець степу, представник народів, що проживають у степових регіонах.

2. Вітер, що дме зі степу, зазвичай сухий, спекотний улітку та холодний зимою.

3. Рослина або тварина, типовий представник степової флори чи фауни.

4. (переносно) Людина з характерними рисами степовиків — широтою душі, вольовим характером тощо.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |