зефір

1. Легка бавовняна тканина з характерним блиском, що використовується для пошиття жіночого одягу, білизни та інших виробів.

2. Кондитерський виріб, різновид пастили, виготовлений зі збитого з цукром фруктово-ягідно-яблучного пюре з додаванням желетворюючого загусника (найчастіше агар-агару або желатину), що надає масі пористу, повітряну структуру.

3. (у міфології) Західний вітер, персоніфікований бог вітру в давньогрецькій міфології, часто зображуваний як юнак з крилами.

4. (переносне значення, поетичне) Легкий, лагідний, приємний вітерець; ніжне повітря.

Приклади вживання

Приклад 1:
– Я все б зробив за сюю плату, Та вітри всі порозпускав: Борей недуж лежить з похмілля, А Нот поїхав на весілля, Зефір же, давній негодяй, З дівчатами заженихався, А Евр в поденщики найнявся, – Як хочеш, так і помишляй! Та вже для тебе обіщаюсь Енеєві я ляпас дать; Я хутко, миттю постараюсь В трістя його к чортам загнать.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: іменник (однина) |