буревій

1. Сильний поривчастий вітер, що супроводжується завиванням, часто з дощем або снігом; вітрова буря, шторм.

2. (переносно) Потужний, бурхливий потік чогось, що стрімко рухається або вибухове явище (наприклад, буревій почуттів, буревій подій).

3. (переносно, заст.) Про людину з бурхливим, несамовитним характером, невгамовну в діях.

Приклади вживання

Приклад 1:
І з зір загаслих іскри осявають очі, червоні півні синій місяць кличуть — це буревій краси, прапервнів громовиця! Так родяться релігії й суспільний лад. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |