відлюдник

[ʋidljudnɪk] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Соціологія) –

    Людина, яка живе поодинці, далеко від інших людей, уникає людського товариства; самітник, пустельник.

  2. (Психологія) –

    Переносно: людина, яка за характером замкнута, неспілкувальна, відгороджується від інших; нелюдима.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. відлюдник, р. відлюдника, д. відлюдникові, з. відлюдника, о. відлюдником, м. відлюдникові, к. відлюднику

Синоніми & Антоніми

Більше записів