генерал-губернаторство

1. Адміністративно-територіальна одиниця в Російській імперії, що об’єднувала кілька губерній або областей на чолі з генерал-губернатором як найвищим представником царської влади на місці.

2. Посада, повноваження або період правління генерал-губернатора.

3. Управління, резиденція або канцелярія генерал-губернатора.

Приклади вживання

Приклад 1:
Дивився поверх Каркової голови й стояв: Карковi з ним приємно, а коли згадував — неприємно: вiд ЦК дмухало чимсь величним, мов генерал-губернаторство. I прийшло чомусь в голову про величнiсть.
— Невідомий автор, “187 Sini Ietiudi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: іменник (однина) |