Властивість або стан того, що є відлюдкуватим; віддаленість, усамітненість, малозаселеність (про місцевість).
Відлюдна, нелюдима вдача, характер; схильність до самітності, усамітнення.
відлюдкуватість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |