Значення
- (Психологія) –
Людина, яка уникає спілкування з іншими, живе самітницьким, відокремленим способом життя; самітник, пустельник.
- (Психологія) –
Перен. Нелюдима, нетовариська, замкнута в собі людина.
- (Література) –
(У народній творчості) Фольклорний персонаж, лісовик або польовик, що живе в глушині, далеко від людей.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відлюдько, р. відлюдька, д. відлюдькові, з. відлюдька, о. відлюдьком, м. відлюдькові, к. відлюдьку