Значення
- (Соціологія) –
Людина, яка живе поодинці, далеко від інших людей, уникає спілкування та товариства; самітник, пустельник.
- (Географія) –
Занедбане, безлюдне місце, де рідко бувають люди; глушина, глухомань.
- (Психологія) –
(переносне значення) Про людину, яка відрізняється замкненістю, некомунікабельністю, відчуженістю від оточення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. відлюдок, р. відлюдка, д. відлюдкові, з. відлюдка, о. відлюдком, м. відлюдкові, к. відлюдку