тупокутний

1. Який має тупий кут або тупі кути (про трикутник, фігуру).

2. У переносному значенні: незграбний, невинахідливий, обмежений (про людину, її розумові здібності).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |