тупокутний

[tupokutnɪj] Прикметник

Буква:Т

Значення

  1. Який має тупий кут або тупі кути (про трикутник, фігуру).

  2. У переносному значенні: незграбний, невинахідливий, обмежений (про людину, її розумові здібності).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. тупокутний, р. тупокутного, д. тупокутному, з. тупокутного, о. тупокутним, м. тупокутнім

Більше записів