трикутник

[trɪkutnɪk] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Геометрична фігура на площині, утворена трьома точками, що не лежать на одній прямій, і трьома відрізками, які попарно з’єднують ці точки.

  2. Музичний ударний інструмент у вигляді сталевого прута, зігнутого у формі рівнобедреного трикутника, по якому б’ють металевою паличкою.

  3. Предмет, спортивний снаряд або елемент конструкції, що має форму такої фігури.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. трикутник, р. трикутника, д. трикутникові, з. трикутник, о. трикутником, м. трикутникові, к. трикутнику

Більше записів