Значення
-
(фіз.) Сила опору відносному руху двох тіл, що стикаються; тертя.
-
(перен., рідк.) Конфлікт, сутичка, тертя між людьми або групами через розбіжності в поглядах чи інтересах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. фрикція, р. фрикції, д. фрикції, з. фрикцію, о. фрикцією, м. фрикції, к. фрикціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «фрикція» походить від латинського «frictio» (тертя), що утворене від дієслова «fricare» (терти). Це запозичення через західноєвропейські мови, зокрема з французької чи німецької. У сучасній українській мові вживається у технічному та фізичному контекстах для позначення тертя або процесу, пов’язаного з ним.