термотривкий

1. (про матеріали, речовини) Здатний зберігати свої властивості (міцність, форму, хімічну стійкість тощо) при високих температурах, жароміцний, жаростійкий.

2. (про техніку, прилади, деталі) Призначений для роботи в умовах високих температур або здатний витримувати сильне нагрівання без пошкоджень.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |