поколупаний
[pokolupɑnɪj] Прикметник
Буква:П
Значення
-
Такий, що має численні дрібні пошкодження, подряпини або вибоїни на поверхні, що виникли внаслідок механічного впливу (лупання, ковзання чимось гострим).
-
(Перен.) Про зовнішній вигляд: понівечений, зіпсований, має ознаки занедбаності або руйнування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. поколупаний, р. поколупаного, д. поколупаному, з. поколупаного, о. поколупаним, м. поколупанім