наратив

[nɑrɑtɪʋ] Іменник

Буква:Н

Значення

  1. Розповідь, оповідання, що має певну структуру та послідовність викладу подій.

  2. У теорії літератури та медіа: спосіб подання, викладу історії або подій, що включає авторську позицію, композицію та вибір засобів мовлення.

  3. У соціальних та гуманітарних науках: сукупність ідей, цінностей або переконань, що формують певну інтерпретацію реальності та часто використовуються для пояснення соціальних, політичних чи історичних явищ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. наратив, р. наративу, д. наративові, з. наратив, о. наративом, м. наративі, к. наративе

Більше записів