Значення
-
Тлумачення із “Словника української мови”* ТАРАП А ТА , и, ж., діал. Колотнеча , халепа , клопіт . – Ох , а ми за нинішніми пригодами й тарапатами здорово-таки запізнилися на обід , – скрикнув Тоньо (Фр., III, 1950, 362). @ Потр а пити в тарап а ту ( тарап а ти ) – опинитися в скрутному , безвихідному становищі .
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. тарапата, р. тарапати, д. тарапаті, з. тарапату, о. тарапатою, м. тарапаті, к. тарапато
Походження слова (Етимологія)
Слово «тарапата» в українській мові означає «колотнеча, халепа, клопіт», а також може позначати шум, стару бричку або гру в м’яч. Воно походить з польської мови, де «tarapata» означало «шум, клопіт, турбота». Польське слово, у свою чергу, пов’язане зі старою формою «trapacować» (мучити), яке походить від італійського «strapazzare» (надмірно мучити, перевтомлювати). Італійське слово, разом з німецьким «strapazieren» (стомлювати), походить від латинського «extra» (надзвичайний) та «pati» (терпіти). Таким чином, «тарапата» — це запозичення, яке пройшло шлях з латини через італійську та польську мови, зберігаючи значення, пов’язане з труднощами та клопотами.