Словник Української Мови
Буква
1. Безладний рух, галаслива діяльність багатьох людей, що супроводжується панікою, плутаниною або поспіхом.
2. Суєта, клопіт, поспішна й турботлива діяльність, спричинена будь-якими клопотами чи приготуваннями.
3. Перен. Сильне хвилювання, сум’яття почуттів, думок.
Приклад 1:
Щоденне життя, метушня і «соціальні ролі» лише трохи притлумлюють, до пори до часу замрячують цей могутній голос. Та для кожного настає час, коли, скажімо, неминуче відходять у вічність рідні й дорогі серцю люди, наближається творча криза, розпадаються в тлін бажання й ідеали.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Починається занепокоєна метушня. Починають виявляти себе поляки: в Ярославі убито 3 кращі українці й розкидано відозви, щоб до 10/VІІ всі ук-ці вибрались з Галичини, інакше-бо їх жде винищення.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”