метушіння

1. Швидкий, безладний рух багатьох людей або тварин, що супроводжується галасом, плутаниною; поспішні, неорганізовані дії.

2. Переносно: активна, клопітлива діяльність, спрямована на виконання якихось справ, часто з відтінком суєти або паніки.

3. Рідко: стан тривоги, збудження, непокою (про почуття).

Приклади вживання

Приклад 1:
Зі своїх небес він бачить загальне вавилонське метушіння пастви, але водночас знає і веде кожне тіло, кожну душу. І в його великій грі ми — лише пазли для радісної картини раю, блискітливої, але зовсім не гламурної, хоча в ній усі зустрічаються «вчасно», себто Вчасно.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”

Частина мови: іменник (однина) |