гармидер

[ɦɑrmɪdɛr] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Гучний, безладний шум, галас, гамір, спричинений великою кількістю людей або тварин.

  2. (Психологія) –

    Хаотична метушня, безладдя, сум’яття, що супроводжується шумом.

  3. (Соціологія) –

    (У розмовному вживанні) Велика кількість людей, натовп, юрба, які створюють шум і метушню.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. гармидер, р. гармидеру, д. гармидерові, з. гармидер, о. гармидером, м. гармидері, к. гармидере

Більше записів