високоморальність

Значення

1. (Філософія) –

   Абстрактний іменник, що означає високий ступінь моральності, наявність у людини чи групи осіб твердих, непохитних моральних принципів, чеснот і правил поведінки, які відповідають найвищим етичним ідеалам суспільства.

2. (Філософія) –

   Властивість або якість, що характеризує дії, вчинки, ставлення чи життєву позицію, засновані на суворій відповідності нормам добра, справедливості, гуманізму та іншим загальновизнаним моральним цінностям.

Правопис та відмінювання