Похідне прізвище жіночого роду, утворене від чоловічого прізвища Лукаш, що вказує на дочку особи на ім’я Лукаш (Лукаша).
Прізвище, що може вживатися як самостійна власна назва особи, історична або сучасна.
Словник Української
Похідне прізвище жіночого роду, утворене від чоловічого прізвища Лукаш, що вказує на дочку особи на ім’я Лукаш (Лукаша).
Прізвище, що може вживатися як самостійна власна назва особи, історична або сучасна.
1. Українське прізвище, що походить від імені Лукаш (Лука).
2. Назва села в Україні, зокрема села Лукашівка (варіант Лукашовичі) у Чернігівській області, пов’язана з прізвищем засновника або власника.
3. Історична назва (Лукашовичі) колишнього села, нині у складі міста Бровари Київської області.
Лукера — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
Лукера — власна назва річки в Україні, правої притоки Бистриці Солотвинської (басейн Дністра), що протікає в межах Івано-Франківської області.
1. Жіноче ім’я, що походить від латинського слова “lux” (світло) та має значення “світла”, “ясна”, “сяюча”.
2. У християнській традиції — ім’я кількох святих, зокрема мучениці Лукерії (Лукії) Нікомедійської, яку вшановують 6 червня (за юліанським календарем).
3. Рідкісна народна форма жіночого імені Лукерія, що вживається в українській мові.
Власна назва, що походить від чоловічого імені Лука; українське прізвище.
Назва кількох географічних об’єктів, зокрема річки в Україні (притока Стиру).
Назва села в Україні, зокрема у Львівській області.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Богородчанському районі.
2. Власна назва річки в Україні, лівої притоки Бистриці Солотвинської, що протікає в межах Івано-Франківської області.
1. (від лат. lucrativus — прибутковий) — такий, що приносить значний прибуток, дохід; дуже вигідний у матеріальному плані.
1. Прикметник, що стосується давньоримського полководця та консула Луція Ліцинія Лукулла (бл. 117 — 56 рр. до н.е.), відомого своїм багатством та надзвичайно розкішними бенкетами.
2. (Переносне значення) Надзвичайно розкішний, пишний, що відзначається великою вишуканістю та достатком (переважно про трапезу, бенкет, стіл).
1. Прикметник, що означає: розкішний, пишний, надзвичайно багатий (переважно про бенкет, трапезу, стіл). Походить від імені давньоримського полководця та багатія Лукулла, славетного своїми неймовірно розкішними бенкетами.
2. У переносному значенні: що відзначається надмірною розкішшю, вишуканістю, багатством; пишний.
1. Лукумаде — традиційна грецька страва, смажені у фритюрі кульки з дріжджового тіста, які зазвичай поливають медом або сиропом та посипають корицею, подібні до пончиків.
2. Лукумаде — мережа кав’ярень у Греції та на Кіпрі, що спеціалізується на продажу однойменної десертної страви.