Значення
- (Історія) –
Прикметник, що означає: розкішний, пишний, надзвичайно багатий (переважно про бенкет, трапезу, стіл). Походить від імені давньоримського полководця та багатія Лукулла, славетного своїми неймовірно розкішними бенкетами.
- (Література) –
У переносному значенні: що відзначається надмірною розкішшю, вишуканістю, багатством; пишний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. лукуллівський, р. лукуллівського, д. лукуллівському, з. лукуллівського, о. лукуллівським, м. лукуллівськім, к. лукуллівський