лукуллів

[lukulliʋ] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Історія) –

    Прикметник, що стосується давньоримського полководця та консула Луція Ліцинія Лукулла (бл. 117 — 56 рр. до н.е.), відомого своїм багатством та надзвичайно розкішними бенкетами.

  2. (Література) –

    (Переносне значення) Надзвичайно розкішний, пишний, що відзначається великою вишуканістю та достатком (переважно про трапезу, бенкет, стіл).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лукуллів, р. лукуллового, д. лукулловому, з. лукуллового, о. лукулловим, м. лукулловім

Більше записів