лукуватий

[lukuʋɑtɪj] Прикметник

Буква:Л

Значення

  1. (Техніка) –

    Який має вигнуті, зігнуті форми; з опуклостями та западинами, негладкий, нерівний.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно: складний, заплутаний, не прямий (про думки, шлях тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. лукуватий, р. лукуватого, д. лукуватому, з. лукуватого, о. лукуватим, м. лукуватім

Більше записів