латинський

1. Який стосується Стародавнього Риму, його історії, культури, мови або народу.

2. Який стосується латини (латинської мови) або створений на її основі.

3. Який належить до католицької (західної) церкви, пов’язаний з нею (історично).

4. Який стосується народів, що розмовляють романськими мовами, походять від латини.

Приклади вживання

Приклад 1:
), а також видряпаний уламком зеленої пляшки з-під каберне латинський віршик, що за всіма ознаками мови і стилю походив з часів, аж ніяк не пізніших за правління дожа Ґраденіґо (1289 — 1311); у приблизному Стаховому перекладі це звучало так: …бо які ж тортури й гіркі напасти коби знав що немарне то було б не жаль би з головою пропасти головою накласти але вкрасти доторк до лона Розальби… 199 ЮРІЙ АНДРУХОВИЧ Багато всього можна було відчитати з цієї глибокої поверхні, з цих річних філософських кілець! А невблаганний Мавропуле далі правив своєї.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Латинський автограф під назвою «In natalem — Basilii Tomarae* pueri 12 annorum» зберігається в ІЛ, ф. 86, № 24, арк.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Недатований латинський автограф під назвою «In natalem bilo-grodensis episcopi» зберігається в ІЛ, ф. 86, № 24, арк.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Частина мови: прикментик () |