Власна назва, що походить від чоловічого імені Лука; українське прізвище.
Назва кількох географічних об’єктів, зокрема річки в Україні (притока Стиру).
Назва села в Україні, зокрема у Львівській області.
лукина
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Видно, что сіи прозорливцы имѣли рабское Ліино око, а не Ревеккин пригожій взор и не Лукина, товарища Клеопы. Фигурненькій ты выточил балясик, право… Да к чему же ты его приточил?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: t.d. () |