Словник Української Мови
1. Традиційна система підлогового опалення, що використовується в корейській архітектурі, коли тепло від печі, розташованої зовні приміщення, розповсюджується по спеціальним каналам під підлогою кімнати.
2. Сама підлога, що нагрівається за такою системою, а також приміщення з нею (наприклад, кімната ондоль).
1. (від дієслова “рідіти”) такий, що стає рідшим, менш густим; що розріджується.
2. (переносне значення) такий, що зменшується в кількості, стає менш частим або менш інтенсивним.
1. Річка на півночі європейської частини Російської Федерації, що впадає в Онезьку губу Білого моря.
2. Місто в Російській Федерації, розташоване в Архангельській області, порт на річці Онега біля її гирла.
3. Затока (губа) Білого моря, в яку впадає річка Онега.
1. Стосунковий до Онеги (міста в Архангельській області Росії) або Онезького озера (озера на північному заході Росії, в Карелії, Ленінградській та Вологодській областях).
2. Стосунковий до Онезького затоки Білого моря.
1. Займенник вказівний, який вживається для позначення предмета, який знаходиться далеко від мовця та слухача; відповідає сучасним “той”, “той самий”, “такий”.
2. Уживається як означення для виділення, підкреслення певної особи чи предмета, часто з відтінком іронії або нехтування.
3. (у складі сполучень) Входить до складу стійких виразів, таких як “оная”, “оноє”, для позначення чогось відомого, згаданого раніше або такого, що не називається прямо.
Оникіївна — жіноче ім’я, утворене від чоловічого імені Оникій (Оникій) за допомогою патронімічного суфікса -івн(а), що вказує на походження або належність (дочка Оникія).
1. Вічнозелена паразитична рослина родини омелових (Viscum album) з гілками, що розгалужуються вилчасто, з дрібними листками та білими ягодами, яка росте на гілках дерев.
2. Народна назва інших паразитичних або напівпаразитичних рослин, зокрема з роду Loranthus (омела біла, омела окрайчена).
3. У переносному значенні — про щось, що причепилося, тримається когось або чогось, живить чужими силами, на зразок цієї рослини.
Омельківна — жіноче прізвище українського походження, утворене від чоловічого імені Омелько (варіант імені Омелян).
1. Розмовне зменшувально-пестливе прізвисько або ім’я для чоловіка на ім’я Омелян.
2. (переносно, ірон.) Про простодушну, наївну або незграбну людину (за аналогією з літературним персонажем).
3. (орнітол., діал.) Народна назва деяких птахів родини синицевих, зокрема синиці великої (Parus major).
Омелькович — українське прізвище, що походить від імені Омелько (народна форма церковного імені Ємельян).
Омелькович — історичне прізвище козацької старшини та шляхти на українських землях Речі Посполитої, зокрема Волині.