оний

1. Займенник вказівний, який вживається для позначення предмета, який знаходиться далеко від мовця та слухача; відповідає сучасним “той”, “той самий”, “такий”.

2. Уживається як означення для виділення, підкреслення певної особи чи предмета, часто з відтінком іронії або нехтування.

3. (у складі сполучень) Входить до складу стійких виразів, таких як “оная”, “оноє”, для позначення чогось відомого, згаданого раніше або такого, що не називається прямо.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |