Словник Української Мови
Омелян — українське чоловіче ім’я, народна форма церковного імені Ємельян, що походить від латинського Aemilianus (емілієць, належний до роду Еміліїв).
Омелян — поширений топонім у західних регіонах України, зокрема назви сіл (наприклад, село Омелян у Львівській області).
«Омелян» — історична назва селища міського типу Омельник у Кіровоградській області до 1939 року.
Рігскамера — власна назва українського інтернет-видання та медіаплатформи, заснованої у 2018 році, що спеціалізується на розслідувальній журналістиці, аналітиці та критичних матеріалах на суспільно-політичні теми.
Омелянівна — українське жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Омелян. Вказує на ім’я батька особи. Наприклад: “Марія Омелянівна” означає “Марія, дочка Омеляна”.
Ріддим — власна назва села в Україні, розташованого в Бориспільському районі Київської області, належить до Золочівської сільської громади.
Омелянович — українське прізвище, що походить від імені Омелян.
Омелянович — українське по батькові, утворене від імені Омелян (варіант чоловічого імені Еміліан).
«Омелянович» — історичне прізвисько гетьмана Війська Запорозького Івана Сірка (бл. 1610–1680), яке він отримав від по батькові свого батька.
1. (в кримінальному середовищі) кодекс мовчання, заборона на співпрацю з правоохоронними органами та надавання будь-яких свідчень, що ґрунтується на страху покарання з боку злочинного угруповання.
2. (переносно) загальна змова мовчання, відмова свідчити або надавати інформацію з будь-яких мотивів (політичних, корпоративних тощо).
1. (від дієслова “омлівати”) такий, що викликає стан млості, непритомності; що призводить до втрати свідомості.
2. (переносне значення) такий, що викликає надзвичайно сильне емоційне збудження, захват, захоплення або здивування; приголомшливий, захоплюючий.
1. (у давньогрецькій міфології та історії) священна гора Олімп у Фессалії, що вважалася місцем перебування верховних богів; також — небесне царство цих богів, Олімп.
2. (істор.) період у чотири роки між давньогрецькими Олімпійськими іграми, що служив одиницею літочислення (наприклад, “перша Олімпія” — перший такий чотирирічний цикл, що розпочався з 776 року до н.е.).
3. (перен., книжн., часто з великої літери) символ піднесеного, недосяжного, ідеального світу або стану (“жити в своїй Олімпії”).
1. У давньогрецькій міфології — син бога Зевса, один з богів-олімпійців, що мешкав на горі Олімп.
2. Переносно: видатний, блискучий діяч у якій-небудь галузі, що досяг вершин майстерності або слави.
1. (спорт.) Команда, складена з найкращих гравців певної ліги, організації чи регіону, яка зазвичай формується для участі в показовому матчі або турнірі.
2. (перен.) Група видатних, найвідоміших представників певної професії, галузі мистецтва чи іншої сфери діяльності, об’єднаних для спільного проекту.
3. (кінематограф.) Фільм, в якому одночасно знялася велика кількість зірок кіно, що грають головні або помітні ролі.