Позначка: дієслово

1. Ставати гарячішим, нагріватися до вищої температури.

2. Перен. Ставати більш інтенсивним, напруженим, емоційним або активним (про почуття, події, діяльність тощо).

1. Ставати гарячим, нагріватися, набирати температури.

2. (Переносно) Хвилюватися, ставати схвильованим, запальним; втрачати самовладання через сильне почуття, запалюватися під час суперечки чи обговорення.

3. (Розм.) Ставати інтенсивним, активним, напруженим (про дію, процес).

1. Ставати гарячим, нагріватися, набирати високої температури.

2. (Переносно) Ставати дуже емоційним, збудженим, запальним; розпалюватися (про почуття, суперечку тощо).

3. (Розмовне) Сильно червоніти (від сорому, збентеження або припливу крові).

1. Хворіти на гарячку, мати підвищену температуру тіла.

2. (Переносно) Перебувати в стані сильного збудження, нервування, метушні; поспішати, квапитися, діяти неспокійно та безлад.

1. Хворіти на гарячку, мати підвищену температуру тіла.

2. (переносно) Перебувати в стані сильного збудження, нервування, метушні; діяти поспішно й незважено.

1. Втрачати самовладання, ставати запальним, роздратованим; сердитися, злитися.

2. (перен.) Виявляти велике захоплення, ентузіазм, запал у чомусь; палко перейматися чимось.

3. (заст.) Ставати гарячим, нагріватися (про предмети).

1. Розпалювати, нагрівати до високої температури, робити гарячим.

2. (переносно) Викликати сильне збудження, пристрасть, запал; роздразнювати, сердити.

3. (розм.) Сильно лаяти, сварити когось; давати гарячку.

1. (розм.) Тривалий час перебувати в гарячому приміщенні, на сонці або біля вогню, відчуваючи від цього дискомфорт, надмірне нагрівання тіла.

2. (перен., розм.) Скучати, нудьгувати, марно проводити час у бездіяльності або в неприємному, тягучому очікуванні.

1. (заст.) Терпіти, зазнавати страждань, мук; переживати важкі часи, лихо.

2. (перен., розм.) Бути в стані тривоги, сильного занепокоєння, сумувати або нудьгувати; турбуватися, перейматися.

3. (перен., розм.) Марно витрачати час, бездіяльність або займатися чимось несуттєвим; ледарювати.

1. (про тварин, перев. собак) Виявляти невдоволення, загрозу гарчанням, показуючи зуби; гарчати на когось, огризатися.

2. (перен., розм. про людей) Говорити сердито, злісно, з досадою; бурчати, ворчати.