Значення
- (Лінгвістика) –
(заст.) Терпіти, зазнавати страждань, мук; переживати важкі часи, лихо.
- (Психологія) –
(перен., розм.) Бути в стані тривоги, сильного занепокоєння, сумувати або нудьгувати; турбуватися, перейматися.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Марно витрачати час, бездіяльність або займатися чимось несуттєвим; ледарювати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гарювати, р. гарюватів, д. гарюватам, з. гарювати, о. гарюватами, м. гарюватах, к. гарювати