Словник Української
1. (про людину) Переживати галюцинації, бачити або відчувати щось неіснуюче в реальності внаслідок розладу психіки, впливу хвороби, наркотичних речовин тощо.
2. (переносно, розмовне) Помилятися, фантазувати, мати хибне уявлення про щось; вигадувати те, чого насправді немає.
1. Бачити, чути або відчувати щось, що не існує в реальності, перебуваючи в стані галюцинацій.
2. (У переносному значенні) Фантазувати, уявляти собі щось неймовірне або відірване від реальності; марити.
1. Добровільно або примусово залишити батьківщину, виїхати зі своєї країни на постійне проживання в іншу державу, втративши попереднє громадянство.
2. У міжнародному праві: втратити (позбутися) громадянство або підданство певної держави в результаті свідомого волевиявлення особи або рішення компетентних органів влади.
1. Примусово або добровільно позбавити когось громадянства, права проживання на території рідної країни та вислати за її межі.
2. Добровільно відмовитися від громадянства рідної країни та переїхати на постійне проживання в іншу державу.
1. (про рослини) Виростати, розвиватися надмірно, надто буйно, втрачаючи при цьому природну форму або якість, часто через надлишок вологи або поживних речовин.
2. (перен., розм.) Бути в стані сильного збудження, емоційного підйому або захоплення, що призводить до нестриманої поведінки або нереальних уявлень.
1. (у психіатрії) перебувати в стані галюцинацій, бачити або відчувати щось неіснуюче в реальності внаслідок розладу психіки, вживання психотропних речовин тощо.
2. (переносно, розмовне) фантазувати, вигадувати щось неймовірне або нереальне; говорити нісенітниці.
1. Скоювати насильницькі дії сексуального характеру, примушувати до статевого акту проти волі.
2. (переносне значення) Грубо порушувати, нищити щось (наприклад, права, закони, природу); насильницько втручатися у щось.
3. (застаріле) Піддавати розоренню, грабуванню; спустошувати силою.
1. Зменшувати швидкість руху або припиняти його за допомогою гальм або інших пристроїв (про транспортні засоби, механізми тощо).
2. Ставати повільнішим, затримуватися, уповільнюватися (про процеси, явища, дії).
3. Розм. Втрачати рішучість, упевненість; вагатися, нерішуче діяти.
1. Сповільнювати або зупиняти рух транспортного засобу, механізму тощо за допомогою гальм.
2. Уповільнювати хід, розвиток, інтенсивність чогось; стримувати, перешкоджати активній діяльності.
3. Розмовне. Діяти повільно, незворушно, зволікати; гаяти час.
1. Вживати насильство, примушувати до статевого акту проти волі.
2. (переносно) Грубо втручатися у щось, насильно порушувати, нищити (про абстрактні поняття: волю, права, закони тощо).