Позначка: дієслово

1. (діал.) Плакати, хлипати, виражаючи невдоволення або дискомфорт (переважно про дітей).

2. (діал.) Бурчати, нарікати, скаржитися на щось, виявляти незадоволення.

1. Видавати характерні звуки, подібні до “бе-бе”, про вівцю або барана; блеяти.

2. Переносно: говорити невиразно, незрозуміло або натякати на щось, не називаючи прямо; бурмотати щось недоладно.

1. (розм.) Різко, несподівано впасти або вдаритися об щось, зазвичай з характерним глухим звуком.

2. (перен., розм.) Потрапити у складну, незручну або невдалу ситуацію; зазнати невдачі.

1. Видати короткий, різкий звук, схожий на «бев», характерний для вівці або кози.

2. Переносно: невиразно або боязко промовити щось, пробурмотіти.

1. (діал.) Бовтатися, перекидатися з боку на бік (переважно про рідину у посудині).

2. (діал., перен.) Вагатися, довго не приймати рішення; міркувати, роздумувати.

1. Видавати короткі, різкі звуки, подібні до блеяння вівці (про вівцю).

2. Перен. Говорити невиразно, незрозуміло або плаксивим голосом.

1. Різко, з силою впасти або ударитися об щось, зазвичай з гучним звуком; звалитися з гуркотом.

2. Перен. Потрапити у складну, неприємну ситуацію; зазнати невдачі, провалу.

1. Різко, з силою вдарити когось або щось, зазвичай з характерним глухим звуком.

2. Розмовистий варіант дієслова «бебехнутися» — важко впасти, гепнутися, з гуркотом ударитися об щось.

3. Переносно: різко та несподівано сказати, випалити щось, зазвичай образливе або різке.

1. (розм., жарт.) Різко, несподівано або незграбно впасти, повалитися, часто з гучним звуком або з певним ефектом.

2. (перен., розм.) Потрапити у скрутне, незручне або смішне становище, зазнати невдачі.

1. (розм.) Різко, несподівано вдарити когось або щось, зазвичай з силою, що супроводжується характерним звуком удару.

2. (перен., розм.) Швидко та рішуче зробити щось, часто з ефектом несподіванки або з прикладенням значної енергії.