Позначка: дієслово

  • доброджувати

    1. (діал.) Добродушно, лагідно розмовляти з кимось; умовляти, улещувати.

    2. (діал.) Поводитися доброзичливо, приязно; проявляти доброту.

  • добритися

    1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами, після довгого або важкого шляху.

    2. (перен.) Досягти якогось стану, результату або етапу, подолавши певні перешкоди.

  • добрити

    1. Додати добрива до ґрунту для підвищення його родючості.

    2. (переносно) Додати чогось, щоб збільшити кількість, покращити якість або посилити дію чогось.

  • добризнутися

    1. Різко, з силою вдаритися об щось, зіткнутися з чимось, зазвичай з бічним бовтаним рухом; гепнутися, впасти.

    2. Розм. Швидко, різко кинутися кудись, навалитися на когось або щось.

    3. Розм. Потрапити, дістатися кудись (часто небажано або несподівано).

  • добризнути

    1. Різко, з силою вдарити когось або щось, завдати удару.

    2. Різко кинути, шпурнути щось з силою об щось.

    3. Перен. Різко, рішуче сказати, вимовити щось.

  • добризкуватися

    Добризкуватися — дістатися до чогось, розбризкуючи рідину; дістатися бризками.

    Добризкуватися — перен., розм. дістатися до когось, чогось, торкнутися своїми діями, впливом.

  • добризкувати

    Добризкувати — довершувати бризканням, додавати рідину бризками.

    Добризкувати — досягати мети бризканням, набризкувати до певного рівня або стану.

    Добризкувати (розм.) — докінчувати, завершувати якусь дію, часто поспішно або неякісно.

  • кодифікуватися

    1. Набувати чіткої, систематизованої та закріпленої форми; оформлятися у вигляді сукупності правил, норм або законів.

    2. Бути офіційно закріпленим, упорядкованим і зафіксованим у певних документах, зведеннях (наприклад, законах, статутах, граматичних правилах).

  • добриватися

    1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами, після тривалого або важкого пересування.

    2. (переносно) Довго та з зусиллями добиватися чогось, досягати певної мети або стану.

  • кодифікувати

    1. Систематизувати та оформити у вигляді єдиного зведення (кодексу) закони, правові норми певної галузі права.

    2. Зводити до єдиної системи, чітко формулювати та закріплювати правила, норми (мовні, наукові, професійні тощо).

    3. У лінгвістиці: чітко визначати, фіксувати та встановлювати як норму певні мовні явища (наприклад, правопис, вимову, граматичні форми).