1. (діал.) Добродушно, лагідно розмовляти з кимось; умовляти, улещувати.
2. (діал.) Поводитися доброзичливо, приязно; проявляти доброту.
Словник Української Мови
1. (діал.) Добродушно, лагідно розмовляти з кимось; умовляти, улещувати.
2. (діал.) Поводитися доброзичливо, приязно; проявляти доброту.
1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами, після довгого або важкого шляху.
2. (перен.) Досягти якогось стану, результату або етапу, подолавши певні перешкоди.
1. Додати добрива до ґрунту для підвищення його родючості.
2. (переносно) Додати чогось, щоб збільшити кількість, покращити якість або посилити дію чогось.
1. Різко, з силою вдаритися об щось, зіткнутися з чимось, зазвичай з бічним бовтаним рухом; гепнутися, впасти.
2. Розм. Швидко, різко кинутися кудись, навалитися на когось або щось.
3. Розм. Потрапити, дістатися кудись (часто небажано або несподівано).
1. Різко, з силою вдарити когось або щось, завдати удару.
2. Різко кинути, шпурнути щось з силою об щось.
3. Перен. Різко, рішуче сказати, вимовити щось.
Добризкуватися — дістатися до чогось, розбризкуючи рідину; дістатися бризками.
Добризкуватися — перен., розм. дістатися до когось, чогось, торкнутися своїми діями, впливом.
Добризкувати — довершувати бризканням, додавати рідину бризками.
Добризкувати — досягати мети бризканням, набризкувати до певного рівня або стану.
Добризкувати (розм.) — докінчувати, завершувати якусь дію, часто поспішно або неякісно.
1. Набувати чіткої, систематизованої та закріпленої форми; оформлятися у вигляді сукупності правил, норм або законів.
2. Бути офіційно закріпленим, упорядкованим і зафіксованим у певних документах, зведеннях (наприклад, законах, статутах, граматичних правилах).
1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами, після тривалого або важкого пересування.
2. (переносно) Довго та з зусиллями добиватися чогось, досягати певної мети або стану.
1. Систематизувати та оформити у вигляді єдиного зведення (кодексу) закони, правові норми певної галузі права.
2. Зводити до єдиної системи, чітко формулювати та закріплювати правила, норми (мовні, наукові, професійні тощо).
3. У лінгвістиці: чітко визначати, фіксувати та встановлювати як норму певні мовні явища (наприклад, правопис, вимову, граматичні форми).