1. Грати в карти, використовуючи козирну масть для перебиття ходу супротивника або для взяття взятки.
2. Перен. Хизуватися чимось, виставляти щось напоказ як свою перевагу або особливу гідність; похвалятися.
Позначка: дієслово
-
козиряти
1. Граючи в карти, ходити козирем, тобто картою тієї масті, яка на даний момент є старшою за інші.
2. Переносно: використовувати щось як вагомий, переконливий аргумент у суперечці, дискусії або для досягнення переваги; хизуватися чимось.
-
добути
1. Отримати щось зусиллями, працею, часто з певними труднощами; здобути, видобути.
2. Вийняти, дістати звідкись, зробити доступним для використання (часто про корисні копалини, ресурси).
3. Отримати в результаті обчислень, дослідження, творчої праці (про знання, інформацію, результат).
4. Заволодіти чимось, захопити силою (наприклад, фортецю, територію).
5. (У математиці, хімії) Вивести, знайти, отримати як результат певної операції чи процесу.
-
добурюватися
1. Дієслово доконаного виду, утворене від «добуритися». Позначає дію, спрямовану на досягнення мети шляхом інтенсивного, настирливого розпитування, вивідування чогось; витягти інформацію, відповідь, признання в когось після тривалих зусиль.
2. (У прямому значенні, рідше) Дієслово доконаного виду. Дістатися, дійти до чогось, просвердливши отвір; завершити процес буріння до певної глибини або об’єкта.
-
добурювати
1. Добудовувати, завершувати будівництво чогось, доводити до кінця будівлю або її частину.
2. (У переносному значенні) Додавати, доповнювати щось, завершувати якусь роботу або процес.
-
козирнутися
1. Різко, з силою повернутися, кинутися вбік, відскочити (про коня або іншу тварину).
2. Перен., розм. Різко відреагувати, відповісти, виявити несподівану рішучість або спротив у відповідь на щось.
-
козирнути
1. У карткових іграх — покрити карту старшою картою тієї ж масті або козирем.
2. Перен., розм. — перевершити когось, перемогти у суперечці чи змаганні, несподівано виявивши перевагу.
3. Розм., заст. — зробити різкий, вибрикуючий рух головою або тілом; кивнути, гойданути.
-
добуритися
1. Дієслово доконаного виду, що означає завершення процесу буріння до певної глибини, шару або об’єкта, досягнення мети бурінням.
2. Переносно: довгими, наполегливими розпитуваннями, дослідженням або спостереженням дізнатися щось, виявити приховану інформацію або суть явища.
-
добурити
1. Завершити буріння чогось, довести буріння до певної глибини або до потрібного місця.
2. Дістати, видобути щось із глибини за допомогою буріння.
-
добунтуватися
Добунтуватися — дієслово, що означає завершити бунт, повстання або масовий виступ, припинити бунтувати.