Позначка: дієслово

1. Дієслово доконаного виду, що означає: здійснити телефонний дзвінок до когось після спроб, коли раніше не вдавалося зв’язатися; отримати відповідь або дочекатися з’єднання, телефонуючи.

2. (У розмовній мові) Довести, довестися до якогось стану або результату тривалими дзвінками, настирливими вимогами по телефону.

1. Дістатися, дійти до якогось місця, часто з труднощами або після тривалого часу.

2. (Розм.) Довести, довестися до якогось стану, результату (зазвичай негативного) внаслідок тривалих дій або бездіяльності.

1. (розм.) Дістати, отримати щось після наполегливих зусиль, вимагання або довгого процесу; видерти.

2. (перен., розм.) Виснажити, змучити когось постійними вимогами, приставанням або докорами.

1. Стримуватися, обмежувати себе в чомусь, уникати чогось; дотримуватися певних обмежень.

2. Триматися чогось, не відступати від чогось; точно виконувати, не порушувати (правил, законів, обіцянок, умов тощо).

3. (у пасивному стані) Бути властивим, притаманним комусь, чомусь; проявлятися в комусь, чомусь (про якість, ознаку).

1. Стримувати, утримувати когось або щось, не даючи рухатися, падати, виходити за певні межі.

2. Дотримуватися чогось, виконувати, не порушувати (правил, законів, обіцянок, умов тощо).

3. (заст.) Підтримувати, охороняти, берегти.

Дотриматися чогось, не відступати від чогось, виконувати щось неушкоджено, у повному обсязі.

Утриматися, втриматися, зберегтися (про щось, що мало схильність до змін, руйнування тощо).

1. Дотриматися чогось, виконати обіцянку, умову, правило або зобов’язання.

2. Утримати, зберегти щось у певному стані, не зіпсувати (заст., рідко).

1. (розм.) Докладаючи зусиль, старання, досягти чогось, отримати щось; домогтися.

2. (заст.) Доглянути, піклуватися про когось, щось; дбайливо поставитися.