1. Дотриматися чогось, виконати обіцянку, умову, правило або зобов’язання.
2. Утримати, зберегти щось у певному стані, не зіпсувати (заст., рідко).
додержати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Ця книжка обернула йому письменство в обов’язок, у вимогу, в слово честі, що він мусив додержати. Але разом з тим воно переставало бути для нього простою грою в славу, способом висунутись серед безлічі своїх подоб, набуваючи в його очах значення праці занадто відповідальної, щоб дозволити собі писати про будь-що і якось.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”
Частина мови: дієслово () |