Значення
- (Юриспруденція) –
Добровільно або примусово залишити батьківщину, виїхати зі своєї країни на постійне проживання в іншу державу, втративши попереднє громадянство.
- (Юриспруденція) –
У міжнародному праві: втратити (позбутися) громадянство або підданство певної держави в результаті свідомого волевиявлення особи або рішення компетентних органів влади.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я експатріююся, ти експатріюєшся, він експатріюється, ми експатріюємося, ви експатріюєтеся, вони експатріюються