Позначка: дієслово

1. (діал.) Використовувати щось, вживати в справі, застосовувати для певної мети.

2. (діал.) Витрачати, споживати (переважно про їжу, продукти).

3. (діал., рідк.) Звикати до чогось, набувати звички.

1. (розм.) Сильно та швидко битися, ударятися об щось, зазнавати ударів; також перен. зазнавати невдач, труднощів.

2. (діал.) Часто та з силою стикатися з чимось, битися об щось під час руху (наприклад, про хвилі, вітер).

1. (про тварину) Виставляти, показувати зуби, загрожуючи або обороняючись.

2. (переносно, про людину) Сердито, з погрозою або невдоволенням кривити губи, показуючи зуби; гарчати, огризатися.

3. (переносно, розм.) Наполегливо, багато вчити, заучувати напам’ять, часто без глибокого розуміння.

1. Старанно, багаторазово повторювати, заучувати напам’ять (переважно навчальний матеріал), часто без глибокого розуміння.

2. Розмовне значення: наполегливо та ретельно працювати над чимось, довго і старанно щось робити.

Глузливо, злісно сміятися з когось або чогось, висміювати, насміхатися.

1. Злобно, уїдливо насміхатися з когось або чогось, глузувати, висміювати.

2. Розкривати рота, показуючи зуби (у значенні посміхатися або сміятися, часто з відтінком грубості або зневаги).

1. Стати бідним, збідніти, втратити майно або матеріальний добробут.

2. (Переносно) Втратити духовні, моральні чи інтелектуальні цінності; стати убогим у внутрішньому плані.

1. Втратити майно, статки; стати бідним, збідніти.

2. Переносно: втратити духовні цінності, внутрішнє багатство; стати убогим у моральному, інтелектуальному плані.

1. Втратити майно, статки; стати злидарним, бідним, обнищати.

2. (У переносному значенні) Втратити моральні, духовні цінності; стати духовно бідним.

1. Позбавити когось майна, зробити бідним, збідніти.

2. Стати бідним, втратити майно або джерела доходів; збідніти.