Позначка: дієслово

1. (про металеві предмети) Ставати гострим, набувати гострих країв або виступів у процесі використання або зношування; отримувати зазубрини.

2. (розм., про людину) Ставати зухвалим, нахабним, грубим у спілкуванні; набиратися зухвальства.

1. Робити зубці, зубчики на чомусь; надавати чомусь форми зубців.

2. Розмовне. Гострити, наточувати (наприклад, косу).

3. Розмовне, переносне значення. Готуватися до чогось, ретельно вивчати, засвоювати щось (наприклад, матеріал для іспиту).

1. (діал.) Ставати зубчастим, набувати вигляду зубців; утворювати виступи, зазубрини.

2. (перен., розм.) Випинатися, різко виділятися, виступати (про щось гостре а�бо виразне).

1. (діал.) Робити зубчастим, утворювати зубці на чомусь; зазубрювати.

2. (перен., розм.) Уважно, пильно дивитися на когось або щось; вдивлятися.

1. Зібратися, зійтися в одному місці (про людей, тварин, рідини тощо); скупчитися.

2. Про рідину, напіврідку масу: втратити вологість, стати густішою, твердішою; згуснути, звернутися.

3. Про ґрунт, землю: стати щільнішим, твердим від вологи або утоптування; утрамбуватися.

4. Розм. Зменшитися в об’ємі, стати меншим (про тканину після прання, про деталі від вологості тощо); зсісти.

1. Зійти, спуститися з чогось, залишити якесь місце або положення (переважно про транспортний засіб або верхову тварину).

2. (переносно) Втратити колишню посаду, становище, статус; знизитися в суспільному чи службовому становищі.

3. (розм.) Зменшитися в об’ємі, стиснутися, сісти (про ґрунт, будівлю тощо).

1. З’єднатися, зростися в одне ціле (про рослини, тканини тощо).

2. Ущільнитися, перетворитися на щільну масу внаслідок злипання, склеювання або застигання.

3. Розм. Сильно посваритися, вступити в гостру конфліктну сутичку.

1. Зробити сік, вичавити сік з чогось (наприклад, з фруктів, ягід).

2. Розрізати, розсікти щось на частини, часто з метою дослідження або знешкодження (наприклад, зсікти змію).

3. Розмовне: сильно побити, відлупцювати когось.

1. (про рослини) Зростатися, з’єднуватися в одне ціле, зливатися (про гілки, стебла, коріння тощо).

2. (перен., розм.) Тісно спілкуватися, знаходитися в постійному контакті, утворюючи щільну групу або спільність.

3. (перен., розм.) Вступати у взаємодію, стикатися (про явища, поняття, інтереси).

1. Сіючи, збирати в одному місці, накопичувати (переважно про зерно, насіння).

2. Рідко вживане значення: збирати, накопичувати щось по краплі, по зернятку; збирати з чогось (наприклад, зілля з трави).