зубити

[zubɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Техніка) –

    Робити зубці, зубчики на чомусь; надавати чомусь форми зубців.

  2. (Техніка) –

    Розмовне. Гострити, наточувати (наприклад, косу).

  3. (Лінгвістика) –

    Розмовне, переносне значення. Готуватися до чогось, ретельно вивчати, засвоювати щось (наприклад, матеріал для іспиту).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зублю, ти зубиш, він зубить, ми зубимо, ви зубите, вони зублять

Більше записів