зубожити

[zuboʒɪtɪ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Позбавити когось майна, зробити бідним, збідніти.

  2. (Соціологія) –

    Стати бідним, втратити майно або джерела доходів; збідніти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зубожу, ти зубожиш, він зубожить, ми зубожимо, ви зубожите, вони зубожать

Більше записів