зубожітися

1. Стати бідним, збідніти, втратити майно або матеріальний добробут.

2. (Переносно) Втратити духовні, моральні чи інтелектуальні цінності; стати убогим у внутрішньому плані.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |