зубожітися

[zuboʒitɪsjɑ] Дієслово

Буква:З

Значення

  1. (Соціологія) –

    Стати бідним, збідніти, втратити майно або матеріальний добробут.

  2. (Психологія) –

    (Переносно) Втратити духовні, моральні чи інтелектуальні цінності; стати убогим у внутрішньому плані.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я зубожіюся, ти зубожієшся, він зубожіється, ми зубожіємося, ви зубожієтеся, вони зубожіються

Більше записів