Позначка: дієслово

  • авізуватися

    1. Повідомляти про свій приїзд, прибуття або намір відвідати когось, зазвичай у діловому або офіційному контексті.

    2. У банківській справі — отримувати офіційне повідомлення (авізо) від іншого банку про операції з рахунком, зокрема про зарахування або списання коштів.

  • авралити

    1. Виконувати роботу в авральному режимі, інтенсивно працювати, часто у зв’язку з необхідністю виконати завдання в стислий термін або ліквідувати наслідки аварії.

    2. (У морській справі, іст.) Виконувати спеціальну команду “всі нагору!”, за якою весь екіпаж судна, незалежно від чергування, збирається на палубі для виконання невідкладних робіт або участі у рятувальній операції.

  • авралитися

    1. Терміново, поспіхом виконувати великий обсяг роботи, часто залучаючи багато людей; працювати в авральному режимі.

    2. (У переносному значенні) Поспішати, метушитися, суєтитися через брак часу або необхідність швидко щось зробити.

  • абшитуватися

    1. (іст.) Отримати відставку з військової служби, звільнитися з армії.

    2. (перен., заст.) Звільнитися від якихось обов’язків, відмовитися від чогось, покинути щось.

  • абортуватися

    1. (мед.) Про плод у матці: перервати своє розвивання, зазнати викидня; припинити існування внаслідок аборту.

    2. (перен., рідк.) Про задум, план тощо: раптово припинитися, не здійснитися, зазнати невдачі.

  • абсолютизуватися

    1. Набувати абсолютного характеру, перетворюватися на абсолют, сприйматися як безумовна і незмінна істина, норма або цінність, що не потребує критичного осмислення або врахування конкретних обставин.

    2. У філософії: ставати абсолютним принципом, підніматися до рівня абсолюту, розглядатися як самодостатня та незалежна від інших умов сутність.

  • абсолютуватися

    1. Набувати характеру абсолюту, вважатися безумовною, незмінною та вічною істиною, позбавленою будь-яких обмежень або умовностей.

    2. У філософії: ставати абсолютом, розглядатися як самодостатня, незалежна від іншого субстанція або початок.

  • аблактуватися

    1. (у ботаніці) зростатися, з’єднуватися шляхом аблактації — природного або штучного зрощення пагонів, гілок або коренів двох рослин без перенесення їх на інший підщіп.

    2. (переносно, рідко) тісно з’єднуватися, зливатися в єдине ціле.

  • абордувати

    1. У морській справі: захопити ворожий корабель, зіштовхнувшись з ним борт об борт і перейшовши на нього для рукопашного бою.

    2. У переносному значенні: різко та настирливо втрутитися в щось, нав’язати контакт або розмову.

  • абордуватися

    1. (морськ., іст.) Про судно: зчіпитися з іншим судном для ведення абордажного бою, після чого команда переходить на палубу ворожого корабля для рукопашної сутички.

    2. (перен., розм.) Про людину: нав’язливо пристати, причепитися до когось з метою спілкування, знайомства або конфлікту.