Значення
- (Філософія) –
Набувати абсолютного характеру, перетворюватися на абсолют, сприйматися як безумовна і незмінна істина, норма або цінність, що не потребує критичного осмислення або врахування конкретних обставин.
- (Філософія) –
У філософії: ставати абсолютним принципом, підніматися до рівня абсолюту, розглядатися як самодостатня та незалежна від інших умов сутність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я абсолютизуюся, ти абсолютизуєшся, він абсолютизується, ми абсолютизуємося, ви абсолютизуєтеся, вони абсолютизуються